Haqqinda.az

Ты королева бабуина, Инна
Королева Кинга-Конго
Он спасал тебя от бедуинов
Он играл тебе на бонгах

Ты королева супермена Лена
Он воюет с Коза-нострой
Белые носочки ему на смену
Кетчуп, но не острый

Ты королева Индиана Аня
Индиана Джонса
У него всё в жизни без обмана
Как у Дона Джонсона

Припев:
От него зависит спасение мира
Очень от него зависит
Королевам так нужны кумиры
Рейтинги чтоб повысить

От него зависит спасение мира
Очень от него зависит
Королевам так нужны кумиры
Рейтинги чтоб повысить

Друг и соратник Хошемина
Королева Пиночетта
Он тебя учил, как ставить мины
Как точил его мачетте

Ты Королева Робин Гуда, Люда
Нет ты принцесса, поэтесса
Завтрак чемпиона ему на блюдо
И таблеточку от стресса

Ты мечта супер-героя, Зоя
Где б найти билет до Лос-Анджелесса
Минимум — причина краха Трои
Максимум Ardı »

Якось він її залишив просто-просто
Посеред пустого міста, на зупинці.
Мегаполіс схожим став на тихий острів:
Де юрба там хвилі сині, хмарки ниці.
Стало темно і самотньо, та згодом
Їй птахи з дерев гукнули: «Пусте це».
Шепотіло листя «Смішна та втрата,
Не сумуй, сестро, — кращого варта».

Почуття напрокат, мов стріли гострі.
За ударом удар — все по під серце.
В цьому світі з тобою ми тільки гості,
Ні секунди не згай — не повернеться.

Шукай мене, там де біль мине.
Між зла людей не є місце моє.
Шукай мене там де біль мине,
Ось де я є. де всі мої є.
Шукай мене, там де біль мине.
Між зла людей не є місце твоє.
Шукай мене там де Ardı »

Ілюзією прожитих віків,
Поетами написаних історій.
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.

Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в її очі він, тонув,
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.

Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке ніхто не знає. Ardı »

Вже годину сонце її захища,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину тому заграла зоря,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине…

Може зорі ті дивні, що палають вночі,
Її очі холодні знайдуть за вікном,
Може голос твій тихий промовить мені,
Що лунає крізь промені, лунає крізь промені,
Що лунає крізь промені…

Вже годину сонце тебе захищає,
І тримає, ховає, ламає, гукає мене,
Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря,
І здавалось, що все назавжди, назавжди.
Може зорі це люди, які тільки будуть,
І вони не забудуть тебе і мене,
Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш,
Ця ніч назавжди промине.

Вже годину сонце мовчить за вікном,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину спрагу долаю вином,
І здається ніч назавжди Ardı »

Вибачатися пізно йдемо ми на дно
Цей човен поглине безодня життєва
ти продовжуєш грати зі мною в кіно
(… плаче твій …) та це не суттєво
Лиш пів кроку вперед і два кроки назад

Ця система працює. Навіщо ж інакше?
Почуття всі скінчились лишився базар
Крізь фарбовані очі я бачу щось. Бачу що!

Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш
Шаг без тебе та втома. Втома… кома
Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить
Забураю щітку і тапки! Крапка.

Ця машина не їде, хоча й на ходу
Аж потяг лишь пам’ятничок із бетону
Грань чітка ( цих пісок бо скло не дадуть )
То чиє ї’мя згудувати заборонено
Лиш пів кроку вперед і два кроки назад
Ваша Ardı »

Ти кажеш все якось дуже стрімко
А я вже хотів припинити пошук
Діджей поставив не ту платівку
Баскетболіст не потрапив в кошик
У тебе безліч гламурних штучок
I gotta щільний гастрольний графік
Папір втомився від авторучок
Не каділак я придбав, а рафік

Приспів:
Зцапала, злапала, спутала
Я взагалі не виступаю вдома
Я сижу вяжу, хаваю бутери, граюся в шутери
Я дівіді не вимикаю і за навастямі не слєжу (весь куплет — 2)

Росте дозняк у новапасіта
А ми під плюс по ТВ дуркуєм
Куди мені тебе запросити
Де розміняють вночі нам у.є.?
Ну не люблю я гламурних штучок
Обожнюю лиш гастрольний графік
Вже годі мірятися хто круче
Крутіше всіх все одно лиш Папік.*

Приспів

Зцапала, злапала, тупала, плакала
Перебила посуд, на килим накапала
Зпутала, сплутала, Ardı »

Скорый, ты меня неси,
Где живет, где ждет она.
Войны разные мои,
Жизнь одна.
Замело, не разглядеть,
Где теперь мои пути,
Выпадало выбирать
Не по совести.

Самому себе не врать,
Бед не праздновать,
Нас пытались торговать
Люди разные.
Времена были не те иль те,
Чья теперь вина?
Сколько ветром по воде
Нам написано?

Припев:
Я сегодня здесь, с тобой,
Жил и пел.
Во сто крат твоя любовь
Прочих всех фальшивых дел,
Кого грел, кому светил,
Был бы светел,
Знает, как дотла гореть,
Только пепел.

Если нечего сказать,
Лучше помолчи,
И от глупости тебя
Тишина спасет.
Выпадало выбирать
Мне не по совести.
Снегом замело пути,
Вот и все, все.

Виноваты, правы мы,
Кто рассудит?
Всех расставил по местам
Автор судеб.
По делам, не по словам
Суть видна,
Войны разные мои,
Ты одна, ты одна, ты одна.

Припев:
Я сегодня здесь, с тобой,
Жил и пел.
Во Ardı »

Ти потребуєш уваги,
Відтак стяги на стяги,
Свари, постійні напряги,
Кінця краю нема.
Я потребую дороги,
Вологі кофри і ноги,
Облиш, заради бога,
Ці стіни — моя тюрма.
Підвіконня, тютюнова ніч, -
Це безсоння вже декілька днів,
Тільки сходи все запам’ятають:
Хто по ним кульгає, хто літає.
Пів на п’яту, байдуже чомусь,
Винен більше хто із нас кому?
Очі солоним дощем,
Ну, що тобі ще сказати?

П’ю, кров твою п’ю,
What I got to do
Ти ж випила мою майже всю.
Б’ю, посуд цей б’ю,
What I got to do
Сил нема нести, але несу.

Між нами все, як у владі,
Чужі тьоті і дяді
Все між собою не ладять,
Якась карма кома.
Ніби ж не хорі й не кволі,
А всі одне й теж повторюють,
Переділу територій
Кінця краю Ardı »