Haqqinda.az

Тобі був потрібен, здавалось, що ніби
Так чим відрізняється ліжко від диби?
Ліхтар кольоровий, приємні розмови
А далі — не важко, сужет вже не новий
Кіслот кіловати і вуха із вати
Рамантікі штота у вас малавата
А ти не відходиш, ти з різними ходиш
Додому приводиш, ласкаво розводиш
В мені тільки реггі залишило теґи
У радощів в морі надії прозорі
Тікаючи тином я паца надибав
Знайому машину, а в ній — хмари диму
Ні сонця, ні пляжів, у схемі бліндажів
Як ви живете, ну хто з вас розкаже?
Клуби-труби, підвали-травали
Як все це дістало, повітря замало

Приспів: (2)
Міг би не знайти Ardı »

Стань мені самою,
Саме тою піснею.
Будую світ і розламую
Кожного разу після.
Лишись на першому,
На своєму місці.
Ця подорож вже завершена,
А швидкість ще двісті…

Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина,
Як тобі, не знаю,
Припасти до душі?..
Річ одну ти знати повинна:
Ні на що це зовсім не схоже,
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.

Знані на весь світ команди,
Мультиплатинові диски —
Всі вони круті, ну звісно,
Але так далеко звідси.
Декілька простих акордів —
І мелодія лунає —
Сподіваюсь, відчуваєш,
Хто про тебе справді дбає.

Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина,
Як тобі, не знаю,
Припасти до душі?..
Річ одну ти знати повинна:
Ні на що це зовсім не схоже,
Я немов Ardı »

Зима, зима, зима, зима.
Зняла мої ручні гальма.
Чимось білим літо вбила.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
І не шкода голольода.
Я з ними, зими, зими.
По парадних стигли ми,
Невідомими, стали ми знайомими.
Довелося ще раз її бачити прикрас.
Біла кома на моїх балконах.

Приспів:
Питаю я як
Тепер відшукати себе.
Питаю я де
Того, що було вже не буде.
Ти визначи час.
Ніколи, а може ще раз.
Невдовзі зима занесе
Все, що так зігрівало нас.

Холодний, модний, водний тік.
Від неї біг, до тебе втік.
Кучугури, так як ти не журять.
М’яка, мов пір’я і легка
Одвічна матиматика.
Врахувала, щоб тепла не стало.
Зима, зима, зима, зима.
Моя кохана і кума.
Приспали, не забули ми.
Білі впали килими.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
Біла кома Ardı »

Мне бы джина, я б тогда не путался в проводах,
Прям из Крыма по Днепру бы подтянул Карадаг
До зарплаты за неделю не был бы на мели
Королевы и принцессы in love with me, yeah.
Тру бутылки, банки, кружки, баночки тоже тру
Спрячу джина под подушку, достану поутру
Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли
Все дела поотменять, потому что у меня…

На восьмом этаже — party в неглиже
На седьмом этаже — соседи спят уже
На девятом этаже — медведи и Фаберже
Этажом выше — спецназ на крыше.

Всем парням костюмы тройки, бабочки, трубочки
Барышням всем мини юбки, тонкие блузочки
Самолёты приземлились, всплыли подлодочки
В моду снова входят розовые очки.
На импалы госзаказ Ardı »

Поліна, чуєш,ні? Поля! раз,два ,три,чотири!

Програш.

Бекхем він грає кажеш: «інші не дуже»
Джастін він може наревіти калюжу
Як раптом щось, то Брюс усіх порятує
У всіх тату є, це я так, констатую
Трапляються ж комусь казкові герої
А в тебе хто є, в тебе я є, а хто я
Суцільна вада, соціальна провина
Але, Поліна, я на колінах.

Приспів:
Буваю страшний та насправді ж дитина
Мабуть усе іще первісна людина
Та головне ти зрозуміти повинна
Поліна, я на колінах
Я не люблю ні галасу ані крику
Коли не в свої справи люди пхнуть пику
Це все пусте одне ти знати повинна
Поліна, я на колінах

Програш.

Клуні чорнявий, а Сталлоне він дужий
Бред Піт вже зайнятий ти на нього байдуже
Як раптом Ardı »

Буде потрібен дурень — телефонуй мені
Ні сліз, ні слів, ні обурень — міста мої у вогні
Ти все врахувала вдало, у тебе до того хист,
І знищено переправу, між нами останній міст …

Надвечір коли все п’яне — думки накивали п’ят,
Зализували мої рани десятки інших дівчат.
Ось так і втрачають цноту, в останнє не втримали сліз.
Нудьга та боїться поту, кохання боїться валіз…

Інший в око тепер тобі впаде
Віддай любов візьми собі владу
Хто тепер крає мене і краде?
Перша наша зрада

Буде потрібен дотик — надряпай слова на стіні,
Гачок мій опій наркотик, міста мої у вогні
Ти мур збудувала вдало, упав не один альпініст
Виконуй над іншими вправи, кохання залиш мені Ardı »

Это было как сон, только наяву:
Обошлись без вопросов про «Как дела?»,
Я не думал, что так далеко за буйки заплыву,
Стойка бара желающими полна.


Обменялись приветами; как начать?
Суета заболела и умерла.
Ты сказала «Ничей», я сказал «Ничья»,
Обещали гореть, только бы дотла!

Ну, здравствуй! А кто ты?
Гол в мои ворота,
Глазами стреляешь,
А знаешь?

[ПРИПЕВ]
Так мало осталось нам лета,
Фальшивый загар и сандалии.
Подброшена в воздух монета:
Орел или решка? Да или…?

Уходи, не волнуйся, я выживу.
Мы увидимся снова? Ответ – «Нет».
Я не думал, что так далеко за буйки заплыву,
Но и в этом тоннеле есть свет.

Ну, здравствуй! А кто ты?
Билеты, банкноты,
Когда улетаешь,
А знаешь?

[ПРИПЕВ x2]
Так мало осталось нам лета,
Фальшивый загар и сандалии.
Подброшена в воздух монета:
Орел Ardı »

Тобі був потрібен, здавалось, що ніби
Так чим відрізняється ліжко від диби?
Ліхтар кольоровий, приємні розмови
А далі — не важко, сужет вже не новий
Кіслот кіловати і вуха із вати
Рамантікі штота у вас малавата
А ти не відходиш, ти з різними ходиш
Додому приводиш, ласкаво розводиш
В мені тільки реггі залишило теґи
У радощів в морі надії прозорі
Тікаючи тином я паца надибав
Знайому машину, а в ній — хмари диму
Ні сонця, ні пляжів, у схемі бліндажів
Як ви живете, ну хто з вас розкаже?
Клуби-труби, підвали-травали
Як все це дістало, повітря замало

Приспів: (2)
Міг би не знайти та знав де шукав
А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі
Можливо я, можливо я на Ardı »