Haqqinda.az

Два года вот прошло все как вчера…
Как вспомнишь, наберёшь: «Привет! как твои дела?»
Вот опять закурил, наверно не забыл,
ладно не грусти пока я сам как то до утра…
Опять схватил простуду, форточки, сквозняки…
да нет еще не встретил, может быть, но в дали.
В окне мне ветра вой и о тебе не в слух:
«Куда прикажешь деть три года, что до этих двух?»

А мне бы до утра по мокрым тротуарам
идти встречать рассвет с одной тобою рядом.
Зачем, зачем, зачем так долго длиться ночь
и как же мне прогнать дурные мысли прочь?
А мне бы до утра, забыв про то,
что где-то с работы ты идёшь совсем к другому человеку…
Наверно лучше Ardı »

Куда мы ломимся? Куда так хотим успеть?
Продажи, этажи, брать бы выше.
О чём-то личном, наверное, нужно спеть, успеть
Раскрыться настежь
В этом ведь наверное и есть счастье
Слушать громче, говорить тише,
Ну а в общем, не съезжай крыша
Весело или грустно
Есть или нет капуста
Полным полно или совсем пусто
В золоте и в золе

Припев:
Быть самим собой
Быть самим собой с собой
Быть самим собой
Было легко, теперь тяжелее
Быть самим собой
Быть самим собой с тобой
Быть самим собой
Всё, что могу теперь, всё что умею.

Когда опомнимся — будем не мы уже,
Откаты, барыши, брать бы выше.
В тупик ведут нас общественные клише отношений,
И вот ты уже бежишь
В новых рынках заполнять ниши
Ну не спеши так, не съезжай крыша
Весело Ardı »

Кохана я просто хлопчина з сіренького міста
На річці мене не знімали у стрічці
В татка маленька хатина
Я зовсім не знаю як треба
Потреби бувають невелички
Але за для тебе , для тебе . але за для тебе

Злечу аж до неба де зорі такі як ти любиш яскраві
Несу тобі їх у долонях а раптом вподобаєш і скажеш
Ти в мене найкращий ти здатен
З тобою щаслива одразу
Мільйон пострілів свята
Салютами навіть гарматами

Без тебе цей світ піт і втоми
Ні сісти ні впасти нема де
Без тебе не затишно в дома
Бабла застави засади
Шукав тебе всюди ти ж поруч
Де б тільки не був все з тобою
Не дай тобі Господи горя

Лети аж до Ardı »

В мене є те, що не зовсім потрібно тобі, бейбі
В тебе є те, що не зовсім мені по зубах
Я кожен день, я щодня обіцяю собі навчусь
Грію я тебе в своїх руках, а грати не вмію.

В тебе є шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Це кляті гроші, вони заважають тобі — спалю
Зимові ночі, коли я тебе не чіпав — пробач
Якщо ти хочеш, я всім розкажу, як тебе я люблю
Поприбираю цей срач, тільки заплач.

Золотом тих струн, тих нот, сріблом акордів
Здавалося б, обійняв там, Ardı »

Ревность накрыла меня,
как снежная лавина.
И со вчерашнего дня
меня лишь половина.
тенью хожу за тобой,
не понимая где я.
только заноза любовь
болит еще сильнее Ardı »

Два нові удари нанесли гелікоптери,
Далі гинуть вояки, вибори у мери.
За вікном змінила знов взимку осінь,
На пейзажі дві стіни бетонні і реклама «Досі».

Два запаси суміші команди Філіп Моріс,
Я переїхав в мегаполіс, забив про полюс.
Познайомтесь з ким завгодно в нашому новому чаті,
Уявіть, що ви щасливі, заможні, завзяті…

Приспів:
Вдало керують думками з телеекранів ті, що над нами,
Пульти тримають долоні, ми у блакитному телеполоні.
Ллються рожеві сиропи, ніби-то наближають нас до Європи,
Зараз новини, а згодом ми вас побавим солодким болотом.

Нас обгорнули умови, форматів окови,
Не хочу стати я новим обличчям системи типовим.
Хто там кого переміг, так, Ardı »

Не бреши мені. Я один із тих,
Хто побачив сенс виправдати все
І впав до брехні, але більше ні.
Не бреши мені. Не жалій себе.
Бо сказавши «А» все одно колись

скажеш гірке «Б» і немає тебе.
Не бреши собі. Не врятуєш так
Білий наш літак крилами на схід
тількі без брехні.
Все що маєш ти — твоя чистота.
Не продай її. Я благаю ні, залишайся так.

Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах.
Гидка немов горілка, зброя невдах.
Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях.
Ламка ніби Lada, твоя мені брехня.

Я брехав тоді. Падав крізь гілля.
В результаті все вичерпало сенс
і … до нуля. Але інші ми з новими людьми
Коло, крейдою, слово їй даю: «геть Ardı »

Я точно знаю в тебе тато влучний мисливець
Я знаю твоя мама точно замвоєнкома
Чому, скажи мені ти в жахливих снах не наснилась
Навіщо нас тоді спільний дружбан познайомив.
Якби мені тоді дали один тільки натяк
Я б замість Люсі називав тебе завжди Надя
Тепер благаю відпусти, не хочу, не треба
Ми родичі, я наполягаю, що я твій дядя.

Приспів:
Хвилюватися немає причин, як дають, то бери
Якщо б’ють, то біжи, кричи.
Технологія проста: ким би ти не став
Зранку встав, присідай до ста і читай устав.
Телебачення і в день і в ночі
Дорогі глядачі, нам сюди надішліть листа
Ми його тут покладем в лото трон
Ви програли, пардон, селяві, і живіть до ста. (весь куплет Ardı »