Haqqinda.az

Стирала ваксу, плакса, я слакси влазив.
Є підзозра, що магнітофон в дитинстві зглазив.
Підхопив, надихнув, підштовхнув заразу,
Тільки музичку почую — акаю одразу.
Грув — доводить до екстазу, мабуть має мазу.
Захворіли ми на «Бумбокс» — остання фаза.
Розкриваю пошепки думки, поки жую канапки.
Потім ми розкриваємо лапки, як ваші лапки.
Ллються — ти лише лови елементи мови,
Хто ви, я серьёзно вас питаю — хто ви.
Краще б я копав грядки — одягав запаски.
Хто нам цю чуму привив — розкажіть будь ласка.
Ви ж такі обізнані, ви ж такі натаскані.
Хай вам що не заспівай — все піде поразками.
Хором — завело нас всіх одним мотором,
Сцена, вулиця і ви сьогодні наші монітори.
ПР:
Хворі ми Ardı »

Здається, глузду більше, ні-ні, нема,
Здається, гальма натерті, не фуричуть,
Вже котру пісню я бачу: стоїш сама,
Якісь потвори тебе кличуть, до себе кличуть.
Були часи, були да-да-діскачі,
Варені джинси, у склі пепсі-кола,
Але тоді я чув, кажуть, були шмаркачі,
Що не любили ані фанку, ні рок-н-ролла!

Приспів:
Вулиця Iвана Мазепи,
Дві чи три хвилини до ранку,
І як два пальці надрати дупу
Тим, хто кохану називає «коханкой»!
Прага чи Нью-Йорк недалеко,
За корчмою зоране поле,
І без проблем отримаєш і в яйко, і в млеко,
Місто Київ! Піддубний Микола!

А в тебе совісті зовсім, ні-ні, нема,
Нові балєтки й спідничка тобі так личать,
Хлоп’яток-хлопчиків з глузду і з розума,
Один на одного блискавки кличуть:
Скриплять штахетами гості з твого села,
Ді-джей намилився Ardı »

Якщо

Якщо називають ледащо,
Якщо світ навколо пропащий,
Якщо в голові твоїй хащі
Заварив, не розковтаєш тієї каші.
Якщо забирають в солдати,
Якщо вже набридли дебати,
Якщо все навколо не просто,
Сесія нагадує події голокосту.
Коли бородаті приколи,
Коли не потрібні уколи,
Коли від Рідзва чекаєш до Миколи,
Вірші краще в тебе йдуть,
Ніж діти в школу.
Далі вже зламав всі педалі,
Залік провтикав на порталі.
Звала — та вже сили не стало,
Те, що вчора — забагато,
Завтра — замало.

Як далі йти? — Не знаєш ти.
Подолати негаразди до мети.
До чого доверстати?
До суботи відстань не дістати.
Звати, на допомогу нема кого позвати.
Схоже ти і я, я і ти —
Ще одна комаха серед цегляних квартир.
Отже, ти є я, я є ти Ardı »

Переливали ванни через край
Зачекай ну постривай
То є Київ не LA
І не Де Жанейро
Перелетів би гори, але ні
Бачив я тебе уві сні
І відносини сумні
Танцювали капуейро

Приспів:
Зграя без крил ватага
Що у мене є, є в мене рага
Інше питання чи треба
Ще чого мені благати у неба
Ліс без дощу — пустеля
Я твоя підлога, ти моя стеля
Знаєш сама не варто
Переводим листування на жарти

Заграбати приладдя і піти
Справді вихід та дуже простий
Файли ти мої утреш
І я теж
Зі столу посміхаєшся мені
Зміни зберегти чи ні
Реанімували ми
Опцію зими

Приспів

Переливали ванни через край
Забувай не діставай
Так це Київ не LA
І не Де Жанейро
В словах моїх повтори, але ні
Бачу я тебе уві сні
Та відносини сумні
Вже не Ardı »

Як же мені тебе привабити?
Вроду до тебе в переходах не віднайти.
Знати принаймні хто є ти, де ти,
Потім вагатись підійти чи не підійти.

Скільки питань,
Заморочених зізнань.

Як же тобі мене пробачити?
Правду серед брехні так важко побачити.
Люди продовжують судачити,
Яка різниця винен я, чи ти?

Нам би відкинути образи і далі йти,
Образи і далі йти…

Приспів:
Настане той день,
Зберу я у віхоть солому пісень,
Позичу десь сили,
Щоб тії слова за живе вас вкусили
Настане та мить: летить і розтане усе як і в мить.
Настане той день…
Настане той день…

Як заховатися від заздрощів?
Як обійти нам каббалу зоряних борщів,
Щоб не заляпали лайна дощі?
Не перешло на х зна що золото душі.

Доле моя, може інший, може Ardı »

Текст, слова песни Игорь Тальков

Память уже не жалит,
Мысли не бьют по рукам,
Я тебя провожаю
К другим берегам.
Ты перелетная птица,
Счастье ищешь в пути,
Приходишь, чтобы проститься
И снова уйти, снова уйти.

Летний дождь, летний дождь
Начался сегодня рано.
Летний дождь, летний дождь
Моей души омоет рану.
Мы погрустим с ним вдвоем
У слепого окна.
Летний дождь, летний дождь
Шепчет мне легко и просто,
Что придешь, ты придешь,
Ты придешь, но будет поздно.
Несвоевременность — вечная драма,
Где есть он и она.

Ты перестанешь мне сниться
Скоро совсем, а потом
Новой мечтой озарится остывший наш дом.
Что от любви любви не ищут,
Ты с годами поймешь,
Ну а сейчас ты не слышишь и тебя не вернешь.

Летний дождь, летний дождь
Начался сегодня рано.
Летний дождь, летний дождь
Моей Ardı »

Подаруй мені цей вечір, той ранок
Я відчуваю ти вино, а не вода
Я з тобою як на рингу з Накано
Кода, кода, ай, шкода, шкода.
Змінюватися не обов’язково
Ти вчора білою була, тепер руда
Нам з тобою було справді кайфово
Ти тепер кохаєш Вову, це не біда.

Віддаю як я тебе, сам не знаю
На ногах не стою, падаю
Я тікаю, вони наздоганяють
Задарма віддаю, I’m telling you.

Він тепер тобі все-все дозволяє
Він такий, яких із золота тільки ллють
Та чому за двох я й далі башляю
Якщо я тебе йому віддаю?
Ти закохана, знайома з батьками
І вони для вас і мелють і кують
Що забула в мене вдома — Муракамі?
Роздягаючись, книжок не віддають.

Віддаю як я Ardı »

Вдома на канапі я модний
Безліч каналів — дивлюся жодний
Скелі мої — мої стіни
Хто прописав вам режим постільний?
Вдома я на канапі, я кльовий
На спілкування тариф нульовий
Небо моє — моя стеля
В ванній є море, в кутку пустеля

Магнітна плівка мк, я вмикаю ska
Догори руки під його звуки
Немов повітря напас cool school jazz
Нормальний етап hip-hop
Рубає злегка тоді класика
Зовсім ніяк тоді dirty rock
Курю кальян під ragamafian
Нормальний етап знову hip-hop

Вдома я на канапі, на мапі
Наші шляхи такі косолапі
Мої ліси — твої коси
Відповіді на питання й вапроси
Знаю, що я нічого Ardı »