Haqqinda.az

Дай мені почути відверту мовчання тишу
Ще раз зазирнути, утнути якусь дурницю
Ти доповнила хором у соло останню нішу
Відпустила і тягне-несе мене залізниця
Дай докайфувати, допити останні ноти
Вони і мене розвивають-крають, їх чути мушу
Струмом віддавали торканння, погляди, фото
Сканували і милом заслали ми наші душі

Приспів: (2)
Засма-а-а-а-га зійде,
В купе купувати, в п’ятій піти
Спрагою стане наступний день,
Але я залишаюсь там, як і ти

Потяги в полиці штовхали у різні боки
Телефони стискали, чекали картки ввімкнутись
Залишили по собі ціньми в камінні мокрім
Незабаром побачитись з вами, або почутись
Не потрібні тіла нам ваші анітрохи
Просто ближче підходьте й вгору здіймайте руки
Сумувати, гаяти час, плести неспокій
Так буває, що спогади народжують звуки

Приспів (4) Ardı »

Снова выбило пробки
Мы в высотной коробке
Пьем сухое, сидим и едим в темноте
Неожиданно тёплый
Барабанит по стёклам
К нам по прежнему ходят булаты не те

Слишком мятно и мутно
Слишком часто и честно
Бьется пульс по карманам нагрудным моим
Всё дурное не трудно
Но как интересно
Ощутить на себе твоих слов кокаин

В новостях сказали: «Крепко держим руль»
Если без руля к тебе, меня словить прошу,
Но нас так ловко поделили по миру
На твоих и моих, на твоих и моих, на твоих и моих

Виртуальные друзья нужны не всем. Мне — нет
Сколько там меня уже у вас в сети?
Если есть еще цветы в нейтральной полосе
Я к тебе в пути. Самолетик лети, самолетик лети

Снова выбило Ardı »

Твои износились все слова и три на два ни как не делится
Раскладываю заново под проливными наше го
Кому то снятся острова когда метелица
Я наблюдаю в каждом сне твою ладонь

Там линии жизни наши сплетаются
И нет расставания на сто долгих лет
Там запросто счастливо жить получается
И в ноябре и в январе

Холода нет и снега нет
Холода нет и снега нет
Холода нет снега нет
Холода точка нет

Я знаю где-то есть страна без слякоти и гроз
Вот накоплю и нам двоим куплю туда билет
Задаю тебе давным давно всего один вопрос
Жду на него один ответ поедешь или нет

Там линии жизни наши сплетаются
Там нет расставаний на сто долгих лет
Там запросто счастливо жить Ardı »

В мене є те, що не зовсім потрібно тобі, бейбі
В тебе є те, що не зовсім мені по зубах
Я кожен день, я щодня обіцяю собі навчусь
Грію я тебе в своїх руках, а грати не вмію.
є-є-є-є…

Прмспів:
В тебе є шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Це кляті гроші, вони заважають тобі — спалю
Зимові ночі, коли я тебе не чіпав — пробач
Якщо ти хочеш, я всім розкажу як, як тебе я люблю
Поприбираю цей срач, тільки заплач…

Прмспів:
Золотом тих струн, тих нот, сріблом акордів
Здавалося б, обійняв Ardı »

Это не закончится, я знаю точно
Я помню почерк твой и многоточия
Эти увечья плечам болят крылья
Так полюби меня, как есть, во имя мира
Мне не стыдно, паскудно, порой обидно

Битая посуда, молитва, туман окутал.
Моя богиня под утро станет незримой
Неисполнимой мечтой, надеждой лживой.
Порой невыносима, но есть силы
Превратить в лето зиму, да снять фильм свой.
Половину сценария декорации
Поменять начисто, вытащить из панциря
Панацея стать миром целым твоим
Приступов веры вверх по ступеням к заветной цели
Провести за руку, показав зарю
Стань закатом моим умоляю, молю.

Скажи как мне жить, если нет стимула,
И как творить, если муза покинула.
Как сердцу бить, если вновь обессилено
Скажи как мне жить, если нет стимула?
Но таем, мечтаем мы об Ardı »

Мое имя могло бы звучать иначе:
Мелодичней, чем в этих устах жестоких.
Ты сказала, что нужен романтик-мальчик,
Мой дядя чтоб твердо стоял на почве.

На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь:
Днем — моя ты, его ты — в субботу ночью.
Не звони мне, не то ты опять заплачешь.
Почему, ты мне ответь, ты моя всего на треть?
И доколе мне в огне гореть?

Пошла вон. Да, я сошел с ума.
Вон. Ты все решишь сама.
Имени моего лихом не вспоминай.
Безымянная ты отныне.

Пошла вон. Да, в утренний туман.
Вон. Верь в свой самообман.
Только имени моего лихом не вспоминай.
У него тебя не отниму я.

Мне не больно. Ведь ты мне хранила верность
В эпизодах, дозволенных нам Ardı »

День як день, ніч як ніч.
Ніч як ніч, день як день.

Нарешті, знову ти повертаєшся додому.
Дивлюсь назад, хтось бананами гамує втому,
Хтось щось читає, хтось в метро втикає,
Лиш вона одна біля вікна тебе чекає.

І бачить — ти ходиш поруч тими ж дворами,
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш — третій поверх зліва.
Така дурниця, а вона була б щаслива.

Ні, думаєш, як все дістало, життя замало,
Доля всі надії, сподiвання розігнала.
Куди ідеш, що буде далі — питання
Над якими зараз думати, повір, не варто.

Приспів:
Вона одна, вона одна, сидітиме біля вікна до темна.
Гукатиме тебе й мене, а час мине…
Вона одна, вона одна є-ее.
Гукатиме тебе Ardı »

Є у всіх у нас одна вада:
Ми заручники наших «хочу».
Як і сотні років назад
Бабло-бабло наш камінь точить.
Перше і останнє завдання —
Якомога більше паперів.
Нескінченні наші бажання
Вже не проходять ні в вікна, ні в двері.

Приспів:
Кажуть, править cash-бабулес,
Хто встиг — той вліз, інші — в ліс.
Вам потрібен cash — так, авжеж.
Я вже бачу ліс рук, рук ліс.
Кажуть, править cash-бабулес,
Нібито він надає імунітет від усіх криз.
Те, що з ним загубиш, вже не знайдеш:
Він підносить до небес, потім кидає вниз.

З іпотечним своїм кредитом
Відчуваєш себе як Чак Норріс.
Хто ж тепер може з ніг тебе збити?Є ж поліс, страховий
поліс.
Перше і останнє завдання —
Якомога більше привату
Ай, страшне ж яке Ardı »