Я спитала в неба, як жила без тебе
На чужій планеті, у полоні мрій.
Небо розказало, зливами-сльозами,
Що моє кохання там, де голос твій.
Приспів:
Може там, в далині ти співав не мені
Ті слова чарівні про любов.
Голос твій наче птах заблукав в небесах,
Щоб звести назавжди нас обох.
Я спитала зорі: «Чом солоне море?»
Та вони як сльози падали в траву.
Від моєї долі падали додолу,
Щоб до мого дому привести тебе.
Приспів:
Може там, в далині ти співав не мені
Ті слова чарівні про любов.
Голос твій наче птах заблукав в небесах,
Щоб звести назавжди нас обох.
Може там, в далині ти співав не мені
Ті слова чарівні про любов.
Голос твій наче птах заблукав в небесах,
Щоб звести назавжди нас обох.
Може там, в далині ти співав не мені
Ті слова чарівні про любов.
Голос твій наче птах заблукав в небесах,
Щоб звести назавжди нас обох.
Tarix: 03.03.2015 / 16:05 Müəllif: Aziza Baxılıb: 7 Bölmə: Гайтана